Позичили гроші під розписку, а їх не повертають? Закон на боці кредитора – але є нюанси зі строками, доказами та процентами, через які можна або втратити право на стягнення, або, навпаки, повернути більше, ніж позичали. Розбираємо все по черзі.
Розписка – це договір позики
Письмова розписка підтверджує укладення договору позики (ст. 1047 Цивільного кодексу України). Якщо сума перевищує встановлений законом розмір, договір позики має бути письмовим – і розписка цю вимогу виконує. Усна домовленість про велику суму без письмового підтвердження – це майже завжди слабка позиція в суді.
Чим детальніша розписка – тим краще. Бажано, щоб у ній були: повні дані обох сторін (ПІБ, дата народження, паспорт або РНОКПП), сума цифрами і словами, валюта, дата складання, строк повернення та власноручний підпис позичальника.
Позовна давність – 3 роки
Загальна позовна давність становить 3 роки (ст. 257 Цивільного кодексу України). Відлік починається з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення свого права – тобто з моменту, коли борг мав бути повернутий за розпискою, але не був. Якщо строк повернення в розписці не вказано, відлік починається після пред’явлення вимоги про повернення.
Важливо: давність застосовується лише за заявою
Суд застосовує позовну давність не автоматично, а лише за заявою сторони у спорі (ст. 267 Цивільного кодексу України). Це означає: навіть якщо 3 роки минули, але відповідач не заявив про сплив давності, суд може задовольнити позов. Тому подавати позов варто завжди, навіть «із простроченим» строком.
Крім того, перебіг давності переривається, якщо боржник вчинив дію, що свідчить про визнання боргу (наприклад, частково сплатив або письмово підтвердив заборгованість). Після переривання строк починає відлік заново (ст. 264 Цивільного кодексу України).
Які відсотки можна вимагати
Окрім тіла боргу, кредитор має право на компенсацію за прострочення. Навіть якщо в розписці немає умови про відсотки, за час прострочення нараховуються інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми (ст. 625 Цивільного кодексу України). Якщо ж проценти прямо прописані в розписці – стягуються і вони.
Як стягнути борг: порядок дій
Процес зазвичай складається з кількох етапів:
- надіслати боржнику письмову вимогу про повернення коштів (досудове врегулювання, а заодно – фіксація моменту прострочення);
- підготувати позовну заяву до суду за місцем проживання боржника, додавши розписку та докази;
- після набрання рішенням законної сили – звернутися до державної виконавчої служби або приватного виконавця для примусового стягнення.
Забезпечення позову
Якщо є ризик, що боржник «виведе» майно до завершення суду, разом з позовом можна подати заяву про забезпечення позову – наприклад, накладення арешту на майно чи рахунки боржника в межах суми боргу. Це підвищує шанси реально повернути гроші, а не лише отримати рішення «на папері».
Коли потрібен адвокат
Якщо борг значний, є сумніви щодо строків або боржник заперечує сам факт позики чи справжність підпису – краще звернутися до адвоката. Він допоможе зібрати докази, правильно розрахувати суму з відсотками й сформулювати вимоги. Зателефонуйте для оцінки перспектив справи.
Підсумок
Розписка – це договір позики, а на стягнення боргу є 3 роки. Але навіть якщо строк минув, подавати позов варто: позовна давність застосовується лише за заявою боржника. Зберігайте всі докази і не зволікайте.