Програний суд першої інстанції – це ще не кінець справи, але вікно для виправлення вузьке і зачиняється швидко. На практиці найбільше скарг я бачу не через слабкі аргументи, а через дві механічні помилки: пропущений строк і скарга, подана не до того суду.
Розберу, скільки насправді є часу на апеляцію і касацію, куди подавати скаргу, чому Верховний Суд бере далеко не кожну справу, і скільки коштує судовий збір у гривнях на 2026 рік. Матеріал актуальний станом на 7 вересня 2026 року.
Строк на апеляцію: 30 днів, але не завжди
За частиною першою статті 354 ЦПК апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу – протягом п’ятнадцяти днів з дня проголошення. Окремий строк діє для справ про усиновлення дитини – десять днів.
Ключова деталь, яку пропускають найчастіше: якщо в засіданні проголосили лише скорочене рішення (вступну і резолютивну частини) або справу розглядали без виклику сторін, строк рахується не від засідання, а від дня складення повного судового рішення. Це різниця в тижні, і саме на ній втрачають право на оскарження.
Увага. Якщо повне рішення Вам не вручили в день його проголошення чи складення, частина друга статті 354 дає окреме право на поновлення строку – за умови, що скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення (для ухвал – п’ятнадцяти). Але це право треба заявити і обґрунтувати, автоматично воно не спрацьовує.
Куди подавати скаргу
Стаття 355 ЦПК: апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Правило «через суд, який ухвалив рішення» діяло в старій редакції кодексу і досі кочує інтернетом та зразками скарг. Помилка коштує часу: поки документи мандрують між судами, строк спливає.
Так само і з касацією: за статтею 391 касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.
Що апеляція перевіряє, а що вже ні
Апеляція – це не другий процес із чистого аркуша. За статтею 367 суд переглядає справу в межах доводів та вимог скарги і за наявними в ній доказами. Нові докази приймаються лише у виняткових випадках, коли учасник доведе, що подати їх у першій інстанції він не міг з причин, які об’єктивно від нього не залежали. А частина шоста прямо забороняє заявляти в апеляції позовні вимоги і підстави позову, яких не було в суді першої інстанції.
Коротко. Справа виграється або програється в першій інстанції. Апеляція виправляє помилки суду, а не помилки сторони, яка чогось не подала вчасно.
За результатами розгляду апеляційний суд може залишити рішення без змін, змінити його, скасувати повністю або частково й ухвалити нове, закрити провадження або направити справу до іншого суду за підсудністю (стаття 374).
Касація: Верховний Суд бере не кожну справу
Це місце, де завершується більшість цивільних спорів, і це треба розуміти до того, як платити за скаргу. Строк – тридцять днів (стаття 390), але головне не строк, а підстави.
Частина друга статті 389 дає вичерпний перелік із чотирьох випадків, коли рішення після апеляції взагалі можна оскаржити в касації:
- апеляційний суд застосував норму без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах;
- скаржник умотивовано обґрунтував необхідність відступити від такого висновку;
- висновку Верховного Суду з цього питання взагалі немає;
- рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою і третьою статті 411 – це грубі процесуальні порушення, за яких скасування обов’язкове.
Практичний наслідок: касаційна скарга без посилання на конкретну постанову Верховного Суду майже завжди приречена. Це не формальність, а сама конструкція касації.
Друге обмеження – за ціною позову. Пункт 2 частини третьої статті 389: не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову до 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у 2026 році становить 832 000 грн. Винятки є – питання права фундаментального значення, значний суспільний інтерес, виняткове значення для скаржника або помилкове віднесення справи до малозначних, – але їх треба доводити окремо.
Малозначною ж вважається справа з ціною позову до 30 прожиткових мінімумів, тобто до 99 840 грн у 2026 році (пункт 1 частини шостої статті 19).
І третє: за статтею 400 касаційний суд перевіряє лише застосування норм права. Він не встановлює обставин, не вирішує, який доказ достовірніший, і не переоцінює те, що дослідили суди нижчих інстанцій. Скарга у стилі «суд неправильно оцінив покази свідка» в касації не працює.
Скільки коштує судовий збір у 2026 році
Ставка рахується від прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня року подання. На 2026 рік це 3 328 грн (стаття 7 Закону про Державний бюджет). Апеляційна скарга коштує 150 % ставки, що підлягала сплаті за позов, касаційна – 200 %.
- немайновий позов фізичної особи – 0,4 ПМ = 1 331,20 грн; апеляція – 1 996,80 грн; касація – 2 662,40 грн;
- майновий позов фізичної особи – 1 % ціни позову, але не менше 1 331,20 грн і не більше 5 ПМ (16 640 грн); апеляція і касація – ті самі 150 % і 200 % від цієї суми;
- касаційна скарга на ухвалу для фізичної особи – 0,2 ПМ, тобто 665,60 грн.
Гонорар адвоката – окрема від збору стаття витрат; орієнтири щодо неї є на сторінці вартості послуг.
Коли потрібен адвокат
Апеляція ще пробачає самостійність: там перевіряють і факти, і право. Касація – ні. Скарга до Верховного Суду – це юридичний документ, побудований навколо конкретної постанови ВС і конкретного розходження з нею; без цієї роботи вона не проходить навіть стадію відкриття провадження.
Звертатися варто одразу після проголошення рішення, а не за три дні до кінця строку: щоб оцінити перспективи, потрібен повний текст рішення і матеріали справи. Якщо рішення на Вашу користь уже є, але не виконується, – це інша задача, і про неї я писав у матеріалі про виконавче провадження. Спори, у яких я представляю інтереси, – у розділі цивільні справи.
Підсумок
Тридцять днів на апеляцію і тридцять на касацію; обидві скарги подаються безпосередньо до вищого суду; нові докази в апеляції – виняток, а касація перевіряє тільки право і лише за чотирма підставами. Порахуйте свій строк від правильної дати – і не залишайте оцінку перспектив на останній тиждень.