Аліменти здаються простою темою рівно доти, доки не доводиться обирати між часткою від доходу і твердою сумою, а потім з’ясовувати, чому присуджена сума виявилася вдвічі меншою за очікувану. Насправді Сімейний кодекс дає доволі гнучкий набір інструментів – зокрема таких, які дозволяють не залежати від офіційної зарплати платника.
Розберу способи стягнення, мінімальні розміри у гривнях на 2026 рік, з якого моменту присуджуються аліменти, як рахується пеня за прострочення – і чому позивач у таких справах не платить судовий збір. Матеріал актуальний станом на 22 серпня 2026 року.
Два способи, і вибір за вами
За частиною третьою статті 181 СК аліменти присуджуються у частці від доходу або у твердій грошовій сумі – і спосіб обирає той із батьків, разом з яким проживає дитина. Це не рішення суду на свій розсуд і не пропозиція відповідача.
Частка зручна, коли дохід платника білий і стабільний: сума автоматично зростає разом із зарплатою. Тверда сума краща, коли дохід сірий, нерегулярний або отриманий за кордоном, – вона щорічно індексується (частина друга статті 184) і не залежить від довідки про заробіток.
Коротко. Обраний спосіб не назавжди. Частина третя статті 181 дозволяє змінити спосіб стягнення за рішенням суду – за позовом одержувача аліментів.
Скільки це у гривнях у 2026 році
Частина друга статті 182 задає дві планки, і різницю між ними варто розуміти:
- мінімальний гарантований розмір – не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку;
- мінімальний рекомендований – розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; суд може його присудити за достатності заробітку платника.
Стаття 7 Закону про Державний бюджет на 2026 рік установила прожитковий мінімум для дітей до 6 років – 2 817 грн, від 6 до 18 років – 3 512 грн. Отже:
- гарантований мінімум на дитину до 6 років – 1 408,50 грн, від 6 до 18 – 1 756 грн;
- рекомендований – 2 817 грн і 3 512 грн відповідно.
У порядку судового наказу частки фіксовані статтею 183: на одну дитину – чверть, на двох – третина, на трьох і більше – половина заробітку, але не більше десяти прожиткових мінімумів на кожну дитину. Судовий наказ у твердій сумі за статтею 184 видається на 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Коли «офіційна зарплата» не рятує платника
Це найкорисніша норма для одержувача, і про неї мало хто знає. Пункт 3-2 частини першої статті 182 зобов’язує суд враховувати доведені стягувачем витрати платника – зокрема на придбання нерухомого чи рухомого майна, – сума яких перевищує десятикратний прожитковий мінімум для працездатної особи, якщо платник не довів джерело походження коштів.
А частина третя тієї ж статті йде далі: суд не обмежується розміром заробітку платника, якщо встановлено наявність у нього витрат, що перевищують дохід, і щодо яких не доведено джерело коштів.
Практично це означає: довідка про мінімальну зарплату не є щитом, якщо в цей самий період купувався автомобіль чи квартира. Але докази витрат збирає і подає стягувач – самі собою вони у справі не з’являться. Суд враховує також наявність у платника майна, майнових прав, коштів і корпоративних прав (пункт 3-1).
З якого моменту і за який період
Стаття 191 СК: аліменти присуджуються від дня пред’явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу – з дня подання такої заяви. Не з дня розлучення і не з дня, коли батько перестав давати гроші.
За минулий час аліменти присуджуються лише за умови, що позивач подасть докази: він вживав заходів щодо одержання аліментів, але не міг їх отримати через ухилення відповідача. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Увага. Кожен місяць зволікання з поданням заяви – це місяць, за який аліменти вже не присудять. «Домовленості на словах» без письмових слідів згодом неможливо використати як докази вжитих заходів. Фіксуйте звернення письмово – повідомленнями, листами, заявами.
Заборгованість і пеня
Стаття 196 СК: у разі виникнення заборгованості з вини платника одержувач має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення – від дня прострочення до дня повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 % заборгованості.
Два обмеження, про які варто знати заздалегідь: розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника (частина друга), і неустойка не сплачується, якщо платник аліментів є неповнолітнім (частина третя).
Присуджені аліменти стягуються через виконавче провадження – механізм, строки і повноваження виконавця детально розібрані в матеріалі про виконавче провадження.
Що підготувати
- свідоцтво про народження дитини і документ про місце її проживання;
- свідоцтво про шлюб або про розірвання шлюбу, якщо вони є;
- докази витрат на дитину: навчання, лікування, гуртки, харчування;
- усе, що відомо про доходи і майно платника, – і окремо докази його великих витрат;
- письмові підтвердження того, що Ви зверталися до нього за утриманням, – якщо йдеться про минулий час;
- розрахунок заборгованості та пені, якщо аліменти вже присуджені й не сплачуються.
Судовий збір позивач у таких справах не сплачує: пункт 3 частини першої статті 5 Закону «Про судовий збір» звільняє позивачів у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення пені та зміну способу стягнення.
Коли потрібен адвокат
Судовий наказ на мінімальну суму можна отримати самостійно – процедура спрощена. Адвокат потрібен тоді, коли справжній дохід платника не збігається з довідкою, коли потрібно доводити витрати понад заявлений заробіток, коли аліменти стягуються за минулий час або коли нараховується пеня. Це сімейні справи, а якщо паралельно вирішується доля майна – поділ майна подружжя. Коли другий з батьків проходить службу, дивіться також матеріал про розлучення з військовослужбовцем. Орієнтовна вартість – у розділі ціни.
Підсумок
Спосіб стягнення обирає той з батьків, з ким живе дитина. Гарантований мінімум у 2026 році – 1 408,50 грн на дитину до 6 років і 1 756 грн на дитину від 6 до 18. Аліменти присуджуються з дня подання заяви, а за минулий час – лише за доказами вжитих заходів і не більш як за десять років. Пеня становить 1 % за кожен день прострочення, але не більше суми боргу. І головне: офіційна зарплата не обмежує суд, якщо стягувач доведе витрати платника без доведеного джерела коштів.