Відстрочка від призову під час мобілізації – це не пільга, яку хтось «дає» на власний розсуд. Це право, яке виникає з факту: у людини є дитина з інвалідністю, вона доглядає за лежачим батьком, вона заброньована на підприємстві. Закон перелічує ці факти вичерпно, і завдання полягає не в тому, щоб когось умовити, а в тому, щоб довести факт документами.
У цій статті розберу, хто саме має право на відстрочку за статтею 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», хто її оформлює, чому відстрочку можуть не побачити навіть тоді, коли підстава очевидна, і що робити з відмовою. Матеріал актуальний станом на 22 серпня 2026 року.
Хто має право на відстрочку
Перелік підстав закріплений у частині першій статті 23 Закону і містить 24 пункти. Він закритий: підстави, якої немає в законі, не існує, хоч якою переконливою вона здається. Найчастіше на практиці працюють такі:
- Бронювання на період мобілізації за підприємством, установою чи органом влади – за умови перебування на спеціальному військовому обліку (пункт 1).
- Стан здоров’я – інвалідність або висновок ВЛК про тимчасову непридатність на строк 6-12 місяців із наступним переоглядом (пункт 2).
- Троє і більше дітей до 18 років на утриманні (пункт 3).
- Самостійне виховання дитини до 18 років, якщо другий з батьків помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти, відбуває покарання, або дитину виховують самостійно за рішенням суду (пункт 4).
- Дитина з інвалідністю до 18 років (пункт 5) або дитина з тяжким захворюванням із переліку в пункті 6, навіть якщо інвалідність не встановлена.
- Постійний догляд за хворою дружиною, чоловіком, дитиною або батьками, які потребують такого догляду за висновком МСЕК, ЛКК чи рішенням експертної команди (пункт 9).
- Дружина або чоловік з інвалідністю I чи II групи (пункт 11), а за окремими діагнозами – і III групи (пункт 12).
- Батьки з інвалідністю I чи II групи за відсутності інших осіб, зобов’язаних їх утримувати (пункт 13).
Окремо частина третя статті 23 виводить з-під призову здобувачів освіти денної та дуальної форми, які здобувають рівень вищий за раніше здобутий, наукових і науково-педагогічних працівників із науковим ступенем, а також осіб, чиї близькі родичі загинули або зникли безвісти під час захисту України.
Дві нові підстави 2026 року
Про них знають далеко не всі, бо вони з’явилися нещодавно і в старих статтях в інтернеті їх немає.
Перша. Не підлягають призову під час мобілізації до досягнення 25 років військовозобов’язані, які пройшли базову військову службу (частина п’ята статті 23 у редакції Закону № 4826-IX від 25 березня 2026 року). Таких осіб можна призвати лише за їхньою згодою.
Друга. Не підлягають призову протягом 12 місяців з дня звільнення ті, хто під час воєнного стану уклав річний контракт у віці від 18 до 25 років і звільнився з передбачених законом підстав (частина сьома статті 23, додана Законом № 4782-IX від 11 лютого 2026 року).
Хто оформлює відстрочку
Відповідь у частині восьмій статті 23: перевірку підстав і оформлення відстрочки здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Не ЦНАП, не роботодавець, не орган соцзахисту – саме ТЦК та СП. Роботодавець бере участь лише там, де йдеться про бронювання.
Частина дев’ята додає другий шлях: відстрочка може оформлюватися автоматично через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів, які підтверджують право на відстрочку. Порядок такого оформлення визначає Кабінет Міністрів.
Коротко. Автоматичне оформлення працює лише тоді, коли підстава вже «оцифрована» – тобто наявна в державному реєстрі, з якого система може її зчитати. Якщо запису немає або він неповний, право є, а відстрочки немає. Саме тут виникає більшість спорів.
Одна відстрочка на одного доглядача
Частина десята статті 23 містить обмеження, яке регулярно стає несподіванкою для родин. Реєстр технічно не дасть надати відстрочку більш ніж одному військовозобов’язаному з підстав, передбачених пунктами 9-14 частини першої – тобто з підстав, пов’язаних з доглядом за хворою особою чи особою з інвалідністю.
Практичний наслідок: якщо за однією й тією ж людиною формально «доглядають» двоє синів, відстрочку отримає лише один. Обирати, хто саме, доводиться заздалегідь – і робити це усвідомлено, бо переоформлення потребує часу.
Які документи знадобляться
Конкретний перелік залежить від підстави, але базовий набір повторюється:
- паспорт громадянина України, РНОКПП і військово-обліковий документ;
- документ, що підтверджує сам факт: свідоцтва про народження дітей, довідка МСЕК про інвалідність, висновок ЛКК про потребу в постійному догляді, рішення суду;
- документи про склад сім’ї та про відсутність інших осіб, зобов’язаних утримувати чи доглядати (для підстав, де закон вимагає такої умови);
- для бронювання – підтвердження зарахування на спеціальний військовий облік;
- опис поданих документів з відміткою ТЦК про прийняття – без нього неможливо довести, що Ви взагалі зверталися.
Увага. Останній пункт важливіший, ніж здається. У спорах з ТЦК найчастіше програють не тому, що підстави не було, а тому, що людина не може підтвердити дату і факт подання документів. Подавайте у двох примірниках або поштою з описом вкладення.
Що робити з відмовою
Крок 1. Отримати відмову письмово
Усна відмова не оскаржується – оскаржується рішення. Подайте письмову заяву з вимогою надати відповідь у письмовій формі із зазначенням підстав. Відсутність відповіді – це теж предмет оскарження: бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Крок 2. Скарга за підпорядкованістю
Рішення районного ТЦК оскаржується до обласного. Це швидше і безкоштовно, а письмова відповідь обласного ТЦК стає доказом у суді. Закон не робить цей етап обов’язковим, але він майже завжди корисний.
Крок 3. Адміністративний позов
ТЦК та СП виконує владні управлінські функції, тому спір розглядається за правилами адміністративного судочинства. Строки встановлює стаття 122 КАС України: шість місяців з дня, коли особа дізналася про порушення права, і три місяці з дня вручення рішення за скаргою, якщо Ви скористалися досудовим порядком. Судовий збір за немайновий позов фізичної особи – 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у 2026 році це 1 331,20 грн (прожитковий мінімум 3 328 грн установлений статтею 7 Закону про Державний бюджет на 2026 рік).
Предмет доказування у такій справі – не «мені важко», а конкретна юридична конструкція: підстава з частини першої статті 23 існує, документи подані такого-то числа, рішення прийнято з порушенням. Механіка самого позову та поведінка в суді детальніше розібрані в матеріалі про оскарження рішень ТЦК.
Коли потрібен адвокат
Подати документи до ТЦК можна самостійно, і в більшості випадків цього достатньо. Адвокат потрібен там, де підстава є, а відстрочки немає: коли реєстр «не бачить» факт, коли ТЦК тлумачить умову про відсутність інших доглядачів на свою користь, коли відповідь не надходить місяцями. Це вже захист прав військовозобов’язаних, а якщо людину встигли призвати – захист прав військовослужбовців. Якщо відмова спирається на висновок комісії про придатність, спочатку варто прочитати про оскарження рішення ВЛК. Орієнтовну вартість ведення таких справ дивіться в розділі ціни.
Підсумок
Перелік підстав для відстрочки закритий і міститься у статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Оформлюють відстрочку ТЦК та СП, частину підстав реєстр підтягує автоматично з інших державних реєстрів – і саме там, де запису немає, право лишається на папері. Відмова оскаржується до обласного ТЦК, а далі в адміністративному суді у строки за статтею 122 КАСУ. Головне – зафіксувати факт подання документів.