Електронне декларування – один з ключових інструментів запобігання корупції в Україні. Хто зобов’язаний подавати декларацію, що саме до неї вносити, у які строки і що буде за порушення – розбираємо коротко й по суті, з посиланнями на закон.
Хто подає декларацію
Обов’язок декларування встановлено Законом «Про запобігання корупції». Декларації подають особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, депутати, судді, прокурори, керівники державних підприємств та інші визначені законом категорії.
Куди і коли подавати
Декларації подаються в електронній формі через Єдиний державний реєстр декларацій, який веде Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК). Доступ до реєстру – публічний: більшість відомостей може переглянути будь-хто.
Щорічна декларація подається до 1 квітня – за попередній рік. Окрім щорічної, законом передбачені також декларація кандидата на посаду, декларація при звільненні та декларація після звільнення. Пропустити будь-який із цих строків – означає наразитися на відповідальність.
Що саме декларується
Декларація охоплює не лише власне майно, а й майно членів сім’ї. До об’єктів декларування належать, зокрема:
- нерухоме майно – квартири, будинки, земельні ділянки;
- цінне рухоме майно – транспортні засоби, предмети мистецтва, ювелірні вироби понад установлену межу;
- корпоративні права, цінні папери, частки у статутних капіталах;
- грошові активи – кошти на рахунках, готівка, позики, що надавалися;
- доходи та видатки, а також фінансові зобов’язання (кредити, позики).
Декларуються не лише об’єкти у власності, а й ті, якими особа фактично користується (наприклад, орендоване житло чи авто).
Конфлікт інтересів
Закон зобов’язує не лише декларувати майно, а й уникати конфлікту інтересів – ситуації, коли приватний інтерес впливає або може вплинути на об’єктивність виконання службових обов’язків. Розрізняють потенційний і реальний конфлікт інтересів; про обидва потрібно вчасно повідомляти безпосереднього керівника та вживати заходів для їх врегулювання.
Перевірка декларацій
НАЗК здійснює контроль за декларуванням: автоматизовану перевірку (система сама виявляє розбіжності та логічні помилки) та повну перевірку – детальний аналіз достовірності й повноти відомостей, який проводиться вибірково та за наявності ризиків. Тому розраховувати на «непомітність» не варто.
Обмеження для службовців
Антикорупційне законодавство встановлює й низку обмежень: щодо одержання подарунків (їхня вартість обмежена, а деякі подарунки заборонені взагалі), щодо сумісництва та суміщення з іншою оплачуваною діяльністю, а також обмеження після звільнення з посади. Порушення цих правил також тягне відповідальність.
Відповідальність за порушення
За несвоєчасне подання декларації передбачена адміністративна відповідальність (ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення). За умисне внесення завідомо недостовірних відомостей, якщо вони суттєво відрізняються від достовірних, настає кримінальна відповідальність (ст. 366-2 Кримінального кодексу України). Наслідки можуть включати штраф, заборону обіймати певні посади, а в окремих випадках – і більш суворе покарання.
Захист викривачів
Закон окремо захищає викривачів – осіб, які повідомляють про корупційні правопорушення. Їм гарантуються конфіденційність, захист від звільнення та переслідування, а в передбачених законом випадках – винагорода. Це важлива гарантія для тих, хто діє в публічних інтересах.
Коли потрібен адвокат
Антикорупційне законодавство складне, а наслідки помилок – серйозні. Адвокат потрібен, якщо НАЗК проводить перевірку Вашої декларації, виявлено ознаки конфлікту інтересів, складено протокол або розпочато провадження. Не зволікайте – проконсультуйтесь завчасно, щоб не погіршити ситуацію необдуманими поясненнями.
Підсумок
Декларацію подають до 1 квітня через реєстр НАЗК, декларуючи майно та доходи родини й уникаючи конфлікту інтересів. За несвоєчасне подання настає адміністративна, а за недостовірні дані – кримінальна відповідальність.