Після смерті близької людини спадкоємці мають обмежений час, щоб офіційно прийняти спадщину та оформити права на майно. Пропустити строк – означає вирішувати питання вже через суд, а інколи й втратити спадщину на користь інших спадкоємців. У цій статті розбираємо ключові правила спадкування в Україні: що входить до спадщини, строки, черги, заповіт, обов’язкову частку та борги спадкодавця.
Що таке спадщина і коли вона відкривається
Спадкування – це перехід прав та обов’язків від померлої особи (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент смерті і не припинилися внаслідок неї (ст. 1218 Цивільного кодексу України).
Водночас не входять до спадщини права та обов’язки, нерозривно пов’язані з особою: право на аліменти, пенсію, допомогу, відшкодування шкоди, пов’язаної з каліцтвом, а також особисті немайнові права (ст. 1219 Цивільного кодексу України).
Спадщина відкривається в день смерті спадкодавця. Місцем відкриття є останнє місце проживання померлого, а якщо воно невідоме – місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини. Саме до нотаріуса за місцем відкриття подаються всі заяви.
Два способи спадкування: за заповітом і за законом
Закон передбачає два варіанти спадкування. Якщо є заповіт – майно переходить до осіб, указаних у ньому. Якщо заповіту немає, він визнаний недійсним або стосується лише частини майна – діє спадкування за законом, у порядку черговості. Ці два способи можуть поєднуватись: частина майна – за заповітом, решта – за законом.
Строк на прийняття спадщини – 6 місяців
За загальним правилом (ст. 1270 Цивільного кодексу України) спадкоємець має прийняти спадщину протягом 6 місяців з дня смерті спадкодавця. Для цього подається заява про прийняття спадщини нотаріусу за місцем її відкриття. Це активна дія – «само собою» спадщина не оформлюється.
Виняток – спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на день його смерті: він вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку не подав заяву про відмову (так зване фактичне прийняття). Але навіть у цьому випадку для оформлення прав на майно потрібно звернутися до нотаріуса й отримати свідоцтво про право на спадщину.
Якщо спадкоємець помер, не встигнувши прийняти спадщину у відведений строк, право на її прийняття переходить до його власних спадкоємців – це називається спадковою трансмісією (ст. 1276 Цивільного кодексу України).
Черги спадкоємців за законом
За відсутності заповіту спадкоємці закликаються до спадкування в порядку черговості (ст. 1261-1265 Цивільного кодексу України). Кожна наступна черга отримує право на спадщину лише тоді, коли немає спадкоємців попередньої, вони усунені від спадкування, не прийняли спадщину або відмовилися від неї:
- перша черга – діти, той з подружжя, що пережив, та батьки спадкодавця;
- друга черга – рідні брати і сестри, дід і баба з боку батька і матері;
- третя черга – рідні дядько і тітка спадкодавця;
- четверта черга – особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше 5 років до відкриття спадщини;
- п’ята черга – інші родичі до шостого ступеня споріднення, а також утриманці спадкодавця.
Спадкоємці однієї черги успадковують у рівних частках. За письмовою згодою між собою вони можуть змінити розмір часток – закон цього не забороняє.
Заповіт і обов’язкова частка
Скласти заповіт може будь-яка особа з повною цивільною дієздатністю (ст. 1234 Цивільного кодексу України), розпорядившись своїм майном на власний розсуд – на користь будь-кого, навіть не родича. Заповіт має пріоритет над спадкуванням за законом.
Але закон захищає найуразливіших. Незалежно від змісту заповіту, право на обов’язкову частку мають неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні вдова (вдівець) і батьки спадкодавця. Вони успадковують половину частки, яка належала б їм за законом (ст. 1241 Цивільного кодексу України). Зменшити цю частку суд може лише у виняткових випадках.
Борги спадкодавця
Разом з майном до спадкоємців переходять і борги спадкодавця – кредити, позики, інші зобов’язання. Кредитори можуть пред’явити свої вимоги до спадкоємців у строки, встановлені законом.
Важлива гарантія: спадкоємець відповідає за боргами лише в межах вартості отриманого майна (ст. 1282 Цивільного кодексу України). Платити більше, ніж коштує успадковане, не доведеться. Якщо боргів більше, ніж майна, від спадщини можна відмовитися.
Право на відмову від спадщини
Спадкоємець може відмовитися від спадщини протягом тих самих 6 місяців. Відмова можлива на користь інших спадкоємців або без зазначення особи. Відмовитися «частково» – прийняти майно й відмовитися від боргів – не можна: спадщина приймається або відхиляється як єдине ціле.
Оформлення права на майно
Після прийняття спадщини нотаріус видає свідоцтво про право на спадщину. На його підставі право власності на нерухомість реєструється в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Без такої реєстрації розпорядитися майном – продати, подарувати, передати в заставу – неможливо.
Коли потрібен адвокат
Оформити спадщину самостійно реально, якщо спадкоємець один і немає спорів. Допомога адвоката потрібна, коли пропущено 6-місячний строк і його треба відновлювати через суд; є спір між спадкоємцями; оскаржується заповіт; потрібно довести фактичне прийняття спадщини або родинні зв’язки. Якщо ситуація складна – зверніться на консультацію, і ми оцінимо перспективи.
Підсумок
Прийняти спадщину можна протягом 6 місяців, спадкоємці закликаються чергами, а обов’язкова частка захищає найуразливіших навіть усупереч заповіту. Головне – не пропустити строк, а за наявності спору звернутися по допомогу вчасно.